1. Інформаційні приводи в ефективній фандрейзинговій кампанії
Частина 1.
Під час тренінгів та консультацій з питань залучення місцевого фінансування благодійні фонди нерідко планують проведення кампаній, спрямованих на місцеву громаду, намагаючись спонукати та заохотити громадян і представників різних суспільних секторів (владу, бізнес, інші неприбуткові недержавні організації) до внесення своїх пожертв.
При цьому слід враховувати, що ефективні фандрейзингові кампанії мають включати в себе не лише набір заходів зі збору коштів, але й інформування громади про кожен з етапів цієї кампанії.
Нажаль, більшість благодійних організацій не враховує того, що робота відділу фандрейзингу складається на 40% із елементів (застосування інструментів і механізмів) залучення фінансування, на 20% із реалізації проектів, на які вже зібрано кошти, 10% адміністрування, що включає в себе планування діяльності, роботу з персоналом і волонтерами, бухгалтерські операції, облаштування роботи офісу, а на 30% з налагодження та розвитку зв’язків й інформування громади.
У практиці фандрейзтингу ще ніхто не провів чіткої межі між залученням фінансування та інформуванням (PR). Таким чином, не менше 70% діяльності благодійних фондів, повинні складати заходи залучення фінансування й інформаційного супроводу цього процесу.
Можливо хтось не погодиться з подібним твердженням і знаходитиме „переконливі” аргументи для цього.
Однак, маючи досвід побудови благодійного фонду з „0” в період зародження новітнього третього сектора України (1995 рік) персонал і Рада директорів Фундації імені князів-благодійників Острозьких неодноразово переконувалися в тому, що робота благодійного фонду є інструментом залучення ресурсів і їх подальшого розподілу серед тих хто потребує підтримки чи реінвестування у неприбуткові проекти громадських організацій або ініціативних груп громадян. Окрім цього, фандрейзингова робота найчастіше зводиться до побудови стабільних і міцних зв’язків та партнерства з фінансовими партнерами (не залежно від форми власності), котрі не лише довіряють фонду, але й бажають вирішувати місцеві проблеми чи забезпечувати місцевий розвиток.
Отже, залучення фінансування (фандрейзинг) перетворюється, за цих обставин, у залучення друзів (френдрейзинг) кінцевим результатом якого є здобуття соціального капіталу. А соціальний капітал є передумовою для створення реального фінансового капіталу фонду. Адже соціальним капіталом є ДОВІРА. Не зібравши довіри від громадян, громади та суспільства ми не зможемо отримати грошей чи інших ресурсів від громадян, громади і суспільства.
Під час тренінгів та консультацій з питань залучення місцевого фінансування благодійні фонди нерідко планують проведення кампаній, спрямованих на місцеву громаду, намагаючись спонукати та заохотити громадян і представників різних суспільних секторів (владу, бізнес, інші неприбуткові недержавні організації) до внесення своїх пожертв.
При цьому слід враховувати, що ефективні фандрейзингові кампанії мають включати в себе не лише набір заходів зі збору коштів, але й інформування громади про кожен з етапів цієї кампанії.
Нажаль, більшість благодійних організацій не враховує того, що робота відділу фандрейзингу складається на 40% із елементів (застосування інструментів і механізмів) залучення фінансування, на 20% із реалізації проектів, на які вже зібрано кошти, 10% адміністрування, що включає в себе планування діяльності, роботу з персоналом і волонтерами, бухгалтерські операції, облаштування роботи офісу, а на 30% з налагодження та розвитку зв’язків й інформування громади.
У практиці фандрейзтингу ще ніхто не провів чіткої межі між залученням фінансування та інформуванням (PR). Таким чином, не менше 70% діяльності благодійних фондів, повинні складати заходи залучення фінансування й інформаційного супроводу цього процесу.
Можливо хтось не погодиться з подібним твердженням і знаходитиме „переконливі” аргументи для цього.
Однак, маючи досвід побудови благодійного фонду з „0” в період зародження новітнього третього сектора України (1995 рік) персонал і Рада директорів Фундації імені князів-благодійників Острозьких неодноразово переконувалися в тому, що робота благодійного фонду є інструментом залучення ресурсів і їх подальшого розподілу серед тих хто потребує підтримки чи реінвестування у неприбуткові проекти громадських організацій або ініціативних груп громадян. Окрім цього, фандрейзингова робота найчастіше зводиться до побудови стабільних і міцних зв’язків та партнерства з фінансовими партнерами (не залежно від форми власності), котрі не лише довіряють фонду, але й бажають вирішувати місцеві проблеми чи забезпечувати місцевий розвиток.
Отже, залучення фінансування (фандрейзинг) перетворюється, за цих обставин, у залучення друзів (френдрейзинг) кінцевим результатом якого є здобуття соціального капіталу. А соціальний капітал є передумовою для створення реального фінансового капіталу фонду. Адже соціальним капіталом є ДОВІРА. Не зібравши довіри від громадян, громади та суспільства ми не зможемо отримати грошей чи інших ресурсів від громадян, громади і суспільства.