"Дякуючи, Джорджу Соросу..."
Оксана Савчук
Ведуча програм Рівненської державної телерадіомовної компанії
Громадський репортер журналу ”Вісник благодійництва”
Антикризову гуманітарну програму було започатковано в Україні Міжнародним фондом “Відродження” у липні 2009 року з ініціативи відомого у Світі фінансиста і філантропа Джорджа Сороса, який виділив у Надзвичайний фонд, покликаний сприяти у подоланні фінансово-економічної кризи 20 країн, 100.000.000 Дол. США.
Метою Програми є підтримка гуманітарної сфери України, збереження культурного та людського потенціалу держави та допомогти вразливим групам населення, що постраждали від наслідків фінансово-економічної кризи (безробітнім, дітям та молоді, багатодітним сім’ям, неповним сім’ям, інвалідам, самотнім малозабезпеченим пенсіонерам, іншим групам населення, які потребують соціальної допомоги).
До Руслана Краплича - очільника Антикризової гуманітарної програми Міжнародного фонду “Відродження”:
Оксана Савчук: Пройшов рік з моменту, коли Ви працюєте у міжнародному фонді. Що вдалося, очолюваній Вами, Антикризовій гуманітарній програмі Міжнародного фонду “Відродження” зробити за рік? Які саме наслідки кризи намагалася подолати програма?
Перед усім, хотів би наголосити, що діяльність і досягнення про, які йтиметься під час нашої розмови – є результатом праці працівників Програми та усього Міжнародного фонду “Відродження” (від виконавчого і фінансового директорів до асистента і рецепціоністів), які намагалися зробити нашу роботу ефективною й результативною.
Впродовж року Програма надавала підтримку соціокультурним інституціям (закладам загальної середньої освіти, дошкільним закладам освіти, сільським клубам та бібліотекам), а також громадським та благодійним організаціям, які реалізують гуманітарні та соціальні проекти для дітей, що проживають у сільській місцевості та депресивних регіонах. Було підтримано проекти на основі співпраці урядових інституцій та місцевих органів влади з громадськими організаціями, спрямовані на покращення працевлаштованості серед молоді, забезпечення сталості надання соціальних послуг дітям та особам з особливими потребами, збереження та розвитку селищних, районних культурницьких інституцій (клубів, бібліотек, музеїв тощо).
Конкурси 2009-2010 року, оголошені Антикризовою гуманітарною програмою, стали нашою відповіддю на виклики фінансово-економічної кризи. За період з липня 2009 по липень 2010 року було проведено 8 конкурсів:
1. Оздоровлення й відпочинок дітей пільгових категорій у наметових та пришкільних літніх таборах;
2. Видання збірки методичних матеріалів з організації та проведення літніх наметових і пришкільних таборів;
3. Підтримка культурницьких, мистецьких та просвітницьких ініціатив
4. Підтримка соціальних послуг, що надаються громадськими та благодійними організаціями
5. Підтримка соціальних послуг, що надаються дітям з особливими потребами та родинам, в яких вони виховуються
6. Підтримка літнього відпочинку та зайнятості дітей пільгових категорій
7. Підтримка груп подовженого дня та покращення санітарно-побутових умов закладів загальної середньої освіти у районних центрах, селищах міського типу та селах
8. Підтримка дошкільних навчальних закладів та заохочення громадських організацій й благодійних фондів до створення дошкільних.
Загальний бюджет вищезгаданих конкурсів склав 2 345,480 доларів США.
Усього одержано 1710 проектних пропозицій, з яких підтримано 288 проектів. Це збільшило на 1/3 кількість всіх річних грантів Міжнародного фонду “Відродження”.
О.С. Наш журнал, до створення якого колись Ви долучилися і є почесним членом Редакційної Ради, також звертався із проектом до очолюваної Вами Програми, але не отримав фінансування, яке так необхідне цьому єдиному спеціальному друкованому виданню про благодійництво у кризовий час. Чому?
Директори Програм МФВ перечитують кожен із поданих аплікатами проектів і мають право рекомендувати їх до підтримки чи відхилення.
Проект на підтримку журналу “Вісник благодійництва” був одним із кращих. Такої думки дійшли майже одностайно всі члени Експертної ради, що ухвалювала рішення.
Однак, мені самому довелося запропонувати зняти з розгляду Ваш проект, через можливий конфлікт інтересів.
Було б не зовсім чесно, якби керівник програми будь-якого благодійного фонду підтримував би проекти, які так чи інакше пов’язуються з його ім’ям, правда?
Цим були зумовлені мої волюнтаристські дії щодо підтримки журналу з боку Антикризової програми МФВ.
Сподіваюся, що зроблені мною особисто, як фізичною особою, а не як посадовцем, благодійні та волонтерські внески допоможуть журналу “Вісник благодійництва” пережити фінансову кризу та розвиватися.
О.С.: У попередніх числах журнал “ВБ” публікував матеріали про очолювану Вами Програму. І тоді мова йшла про наміри налагоджувати партнерство із міжнародними донорами та українською владою. Чи реалізувалися протягом року ці плани?
Впродовж 2009-2010 року Антикризова гуманітарна програма активно залучала партнерів з боку центральної виконавчої влади та місцевого самоврядування. Було підписано низку меморандумів про співпрацю та співфінансування проектів антикризового спрямування:
- Міністерством України у справах сім’ї, молоді та спорту від 2 березня 2010 року (внесок влади – 15 млн. грн.);
- Сумською обласною державною адміністрацією та облрадою від 17 грудня 2009 року (внесок влади в розмірі 700.000 грн.);
- Вінницькою облрадою від 5 лютого 2010 року (внесок влади в розмірі 700.000 грн.);
- Вінницькою міськрадою від 5 лютого (внесок влади 200,000 грн.);
- Луцькою міськрадою (внесок влади - 200.000 грн.).
- Кіровоградською облрадою та Знамянською райрадою.
З пропозицією подібного партнерства до програми звернулося 10 обласних, районних і міських рад\адміністрацій з різних регіонів України.
Антикризова гуманітарна програма активно співпрацювала з іншими благодійними фондами.
Так, у березні 2010 року було підписано Меморандум про співпрацю з Всеукраїнським благодійним фондом “Крона” на спільне проведення конкурсу з підтримки проектів НУО, що надають соціальні послуги дітям-інвалідам (спів фінансування з боку “Крони” – 336,000 грн.); підписано Меморандум про співпрацю з Міжобласним благодійним фондом “Фонд розвитку Карпатського Єврорегіону” на спільне проведення конкурсу з підтримки соціальних послуг, що надаються НУО в громадах Карпатського регіону (співфінансування 300,000 Євро); подібний Меморандум про співпрацю між Міжнародною Благодійною Фундацією “Хайфер Проджект Інтернешнл”, Міжнародним фондом “Відродження”, Кіровоградською облдержадміністрацією та Кіровоградською облрадою щодо реалізації та спів фінансування проектів у Кіровоградській області на підтримку сільських громад.
Дофінансування проектів Антикризової гуманітарної програми задекларували:
IREX, проект “Бібліоміст”($450.000) на підтримку проекту “Перетворення закладів культури в осередки громадської активності”, що розглядається ІВС; Проект «Децентралізація управління професійним навчанням в Україні» CIDA ($121.250) підтримка в реалізації спільного проекту «Забезпечення доступу дітей-сиріт до якісної професійної освіти і навчання», що подається на розгляд ІВС; крім цього налагоджується співпраця з Фондом Віктора Зінчука та Британською радою і Фондом “Східна Європа.
Де-факто утворено консорціум локальних, національних і міжнародних фінансових партнерів, у який увійшло 19 інституцій. Переговори ведуться з 15 партнерами, включаючи Міністерства.
О.С.: Про Антикризову гуманітарну програму МФВ знають не лише на національному, але й на регіональному і місцевому рівні. Напевно фонд витратив значні суми коштів на таку потужну піар-кампанію?
Зовсім ні. Впродовж року було проведено 6 прес-конференцій в місті Києві та 3 прес-конференції в регіонах. Тим не менше, пошукова система Google дає 35,600 посилань на Антикризову гуманітарну програму (для порівняння – окремі програми, засновані МФВ у 2005, мають 35,200 посилань). Це все завдяки отримувачам грантів, до яких ставиться вимога прозоро і публічно реалізувати антикризові проекти.
Моїм переконанням є наступне: краще нехай про дії благодійного фонду говорять ті, хто отримує від нього допомогу і підтримку, ніж відділ зв’язків з громадськістю та пресою.
У нашому випадку можна скористатися новітньою російскомоною приказкою: “Если нет реальных дел – не спасет пииар-оттдел”.
О.С.: Що протягом цього року, на новій посаді, Ви зробили вперше в житті, чого раніше з Вами не траплялося?
.... Напевне, жодного разу ще не вдавалося організувати національний конкурс грантів протягом 7 днів, отримавши при цьому понад 140 проектів. І в такі ж рекордні строки, зібравши компетентну Експертну раду, ухвалити рішення про підтримку майже 40 проектів та видати (завдяки відділу управління проектами) фінансування. Найголовніше, що майже всі проекти були виконані ефективно, хоча понад 60% грантерів вперше отримали кошти від Міжнародного фонду “Відродження”.
О.С.: Чи можете поділитися своїми думками з приводу того, які стратегічні напрямки Вашої Програми були б важливими у подоланні наслідків фінансової кризи?
Наразі, подальша стратегія обговорюється та затверджується Інститутом Відкритого Суспільства у Нью-Йорку. Як тільки цей процес завершиться – українське суспільство буде повідомлено про нашу оновлену стратегію, що врахувала наші досягнення та де-які прорахунки.
Тим не менше, - готовий висловити свою суб’єктивну думку. На мій погляд, враховуючи ситуацію, що складається в Україні, важливо сконцентрувати зусилля Антикризової гуманітарної програми на досягненні 5 стратегічних завдань:
1. Знизити рівень поглиблення кризи та на її фоні популізму й красномовного мовчання влади шляхом широкої просвіти громадян (в тому числі середнього класу) про реальні причини та наслідки кризи і здійснити правозахист суспільних груп, які найбільше постраждали від кризи (включаючи малий і середній бізнес).
2. Посилити влив ініціатив місцевих громад, спрямованих на подолання соціально-економісчних наслідків кризи шляхом розвитку міжсекторного партнерства (місцеві: влада, бізнес, громадські та благодійні організації, ініціативні групи активістів, ЗМІ).
3. Підвищити рівень якості соціальних послуг громадських і благодійних організацій, спрямованих на найбільш вражені кризою групи громадян (діти, молодь, особи з особливими потребами, малозабезпечені сім’ї та пенсіонери тощо).
4. Вплинути на зниження рівня безробіття, а також на базі ефективних громадських і благодійних організацій створити соціальні підприємства і забезпечити робочими місцями осіб, які втратили або не можуть знайти собі роботу під час кризи.
5. Здійснити профілактику негативних явищ, які виникли у громадах в наслідок кризи (алкоголізм й інші узалежнення, інфекційні хвороби, злочинність, особливо серед дітей і молоді), запобігти подальшому поширенню таких явищ.
О.С.: Чи Ви вже знаєте механізми виконання окреслених Вами завдань?
Так. Більше того, на кожен із цих стратегічних напрямків мною та моїми колегами готується по 2-5 національних проектів. Адже перед тим як оголосити конкурс грантів в межах Антикризової гуманітарної програми Міжнародного фонду “Відродження” ми спочатку вивчаємо та аналізуємо дію кризових явищ на конкретні цільові аудиторії, готуємо план антикризових дій, прогнозуємо результати, визначаємо коло “агентів впливу”, підраховуємо раціональність матеріальних і фінансових витрат. Все це складає основу проектів, які спочатку отримують оцінку Правління МФВ, а по тому доопрацьовуються й направляються до Інституту Відкритого Суспільства (Нью-Йорк). Схвалені спеціальною міжнародною Радою Антикризового Фонду проекти, отримують фінансування і втілюються в Україні.
Процес підготовки нами проектів є відкритим. І ми охоче приймаємо пропозиції громадських і благодійних організацій, а також вітчизняних експертів. Можливість висловлювати такі пропозиції існує через оновлений сайт Міжнародного фонду “Відродження”: www.irf.ua
О.С.: Яку б назву Ви самі дали до щойно проведеного інтерв’ю?
Р.К.: .................. “Дякуючи, Джорджу Соросу”!
Йому нещодавно виповнилося 80 років.( Міжнародному фонду “Відродження” у жовтні 2010 року – виповнюється 20). Саме завдяки цій Людині тисячі громадських і благодійних організацій України змогли надавати допомогу українцям.
Редакція журналу “Вісник благодійництва” вітає ювілярів і бажає багато років життя!
Ведуча програм Рівненської державної телерадіомовної компанії
Громадський репортер журналу ”Вісник благодійництва”
Антикризову гуманітарну програму було започатковано в Україні Міжнародним фондом “Відродження” у липні 2009 року з ініціативи відомого у Світі фінансиста і філантропа Джорджа Сороса, який виділив у Надзвичайний фонд, покликаний сприяти у подоланні фінансово-економічної кризи 20 країн, 100.000.000 Дол. США.
Метою Програми є підтримка гуманітарної сфери України, збереження культурного та людського потенціалу держави та допомогти вразливим групам населення, що постраждали від наслідків фінансово-економічної кризи (безробітнім, дітям та молоді, багатодітним сім’ям, неповним сім’ям, інвалідам, самотнім малозабезпеченим пенсіонерам, іншим групам населення, які потребують соціальної допомоги).
До Руслана Краплича - очільника Антикризової гуманітарної програми Міжнародного фонду “Відродження”:
Оксана Савчук: Пройшов рік з моменту, коли Ви працюєте у міжнародному фонді. Що вдалося, очолюваній Вами, Антикризовій гуманітарній програмі Міжнародного фонду “Відродження” зробити за рік? Які саме наслідки кризи намагалася подолати програма?
Перед усім, хотів би наголосити, що діяльність і досягнення про, які йтиметься під час нашої розмови – є результатом праці працівників Програми та усього Міжнародного фонду “Відродження” (від виконавчого і фінансового директорів до асистента і рецепціоністів), які намагалися зробити нашу роботу ефективною й результативною.
Впродовж року Програма надавала підтримку соціокультурним інституціям (закладам загальної середньої освіти, дошкільним закладам освіти, сільським клубам та бібліотекам), а також громадським та благодійним організаціям, які реалізують гуманітарні та соціальні проекти для дітей, що проживають у сільській місцевості та депресивних регіонах. Було підтримано проекти на основі співпраці урядових інституцій та місцевих органів влади з громадськими організаціями, спрямовані на покращення працевлаштованості серед молоді, забезпечення сталості надання соціальних послуг дітям та особам з особливими потребами, збереження та розвитку селищних, районних культурницьких інституцій (клубів, бібліотек, музеїв тощо).
Конкурси 2009-2010 року, оголошені Антикризовою гуманітарною програмою, стали нашою відповіддю на виклики фінансово-економічної кризи. За період з липня 2009 по липень 2010 року було проведено 8 конкурсів:
1. Оздоровлення й відпочинок дітей пільгових категорій у наметових та пришкільних літніх таборах;
2. Видання збірки методичних матеріалів з організації та проведення літніх наметових і пришкільних таборів;
3. Підтримка культурницьких, мистецьких та просвітницьких ініціатив
4. Підтримка соціальних послуг, що надаються громадськими та благодійними організаціями
5. Підтримка соціальних послуг, що надаються дітям з особливими потребами та родинам, в яких вони виховуються
6. Підтримка літнього відпочинку та зайнятості дітей пільгових категорій
7. Підтримка груп подовженого дня та покращення санітарно-побутових умов закладів загальної середньої освіти у районних центрах, селищах міського типу та селах
8. Підтримка дошкільних навчальних закладів та заохочення громадських організацій й благодійних фондів до створення дошкільних.
Загальний бюджет вищезгаданих конкурсів склав 2 345,480 доларів США.
Усього одержано 1710 проектних пропозицій, з яких підтримано 288 проектів. Це збільшило на 1/3 кількість всіх річних грантів Міжнародного фонду “Відродження”.
О.С. Наш журнал, до створення якого колись Ви долучилися і є почесним членом Редакційної Ради, також звертався із проектом до очолюваної Вами Програми, але не отримав фінансування, яке так необхідне цьому єдиному спеціальному друкованому виданню про благодійництво у кризовий час. Чому?
Директори Програм МФВ перечитують кожен із поданих аплікатами проектів і мають право рекомендувати їх до підтримки чи відхилення.
Проект на підтримку журналу “Вісник благодійництва” був одним із кращих. Такої думки дійшли майже одностайно всі члени Експертної ради, що ухвалювала рішення.
Однак, мені самому довелося запропонувати зняти з розгляду Ваш проект, через можливий конфлікт інтересів.
Було б не зовсім чесно, якби керівник програми будь-якого благодійного фонду підтримував би проекти, які так чи інакше пов’язуються з його ім’ям, правда?
Цим були зумовлені мої волюнтаристські дії щодо підтримки журналу з боку Антикризової програми МФВ.
Сподіваюся, що зроблені мною особисто, як фізичною особою, а не як посадовцем, благодійні та волонтерські внески допоможуть журналу “Вісник благодійництва” пережити фінансову кризу та розвиватися.
О.С.: У попередніх числах журнал “ВБ” публікував матеріали про очолювану Вами Програму. І тоді мова йшла про наміри налагоджувати партнерство із міжнародними донорами та українською владою. Чи реалізувалися протягом року ці плани?
Впродовж 2009-2010 року Антикризова гуманітарна програма активно залучала партнерів з боку центральної виконавчої влади та місцевого самоврядування. Було підписано низку меморандумів про співпрацю та співфінансування проектів антикризового спрямування:
- Міністерством України у справах сім’ї, молоді та спорту від 2 березня 2010 року (внесок влади – 15 млн. грн.);
- Сумською обласною державною адміністрацією та облрадою від 17 грудня 2009 року (внесок влади в розмірі 700.000 грн.);
- Вінницькою облрадою від 5 лютого 2010 року (внесок влади в розмірі 700.000 грн.);
- Вінницькою міськрадою від 5 лютого (внесок влади 200,000 грн.);
- Луцькою міськрадою (внесок влади - 200.000 грн.).
- Кіровоградською облрадою та Знамянською райрадою.
З пропозицією подібного партнерства до програми звернулося 10 обласних, районних і міських рад\адміністрацій з різних регіонів України.
Антикризова гуманітарна програма активно співпрацювала з іншими благодійними фондами.
Так, у березні 2010 року було підписано Меморандум про співпрацю з Всеукраїнським благодійним фондом “Крона” на спільне проведення конкурсу з підтримки проектів НУО, що надають соціальні послуги дітям-інвалідам (спів фінансування з боку “Крони” – 336,000 грн.); підписано Меморандум про співпрацю з Міжобласним благодійним фондом “Фонд розвитку Карпатського Єврорегіону” на спільне проведення конкурсу з підтримки соціальних послуг, що надаються НУО в громадах Карпатського регіону (співфінансування 300,000 Євро); подібний Меморандум про співпрацю між Міжнародною Благодійною Фундацією “Хайфер Проджект Інтернешнл”, Міжнародним фондом “Відродження”, Кіровоградською облдержадміністрацією та Кіровоградською облрадою щодо реалізації та спів фінансування проектів у Кіровоградській області на підтримку сільських громад.
Дофінансування проектів Антикризової гуманітарної програми задекларували:
IREX, проект “Бібліоміст”($450.000) на підтримку проекту “Перетворення закладів культури в осередки громадської активності”, що розглядається ІВС; Проект «Децентралізація управління професійним навчанням в Україні» CIDA ($121.250) підтримка в реалізації спільного проекту «Забезпечення доступу дітей-сиріт до якісної професійної освіти і навчання», що подається на розгляд ІВС; крім цього налагоджується співпраця з Фондом Віктора Зінчука та Британською радою і Фондом “Східна Європа.
Де-факто утворено консорціум локальних, національних і міжнародних фінансових партнерів, у який увійшло 19 інституцій. Переговори ведуться з 15 партнерами, включаючи Міністерства.
О.С.: Про Антикризову гуманітарну програму МФВ знають не лише на національному, але й на регіональному і місцевому рівні. Напевно фонд витратив значні суми коштів на таку потужну піар-кампанію?
Зовсім ні. Впродовж року було проведено 6 прес-конференцій в місті Києві та 3 прес-конференції в регіонах. Тим не менше, пошукова система Google дає 35,600 посилань на Антикризову гуманітарну програму (для порівняння – окремі програми, засновані МФВ у 2005, мають 35,200 посилань). Це все завдяки отримувачам грантів, до яких ставиться вимога прозоро і публічно реалізувати антикризові проекти.
Моїм переконанням є наступне: краще нехай про дії благодійного фонду говорять ті, хто отримує від нього допомогу і підтримку, ніж відділ зв’язків з громадськістю та пресою.
У нашому випадку можна скористатися новітньою російскомоною приказкою: “Если нет реальных дел – не спасет пииар-оттдел”.
О.С.: Що протягом цього року, на новій посаді, Ви зробили вперше в житті, чого раніше з Вами не траплялося?
.... Напевне, жодного разу ще не вдавалося організувати національний конкурс грантів протягом 7 днів, отримавши при цьому понад 140 проектів. І в такі ж рекордні строки, зібравши компетентну Експертну раду, ухвалити рішення про підтримку майже 40 проектів та видати (завдяки відділу управління проектами) фінансування. Найголовніше, що майже всі проекти були виконані ефективно, хоча понад 60% грантерів вперше отримали кошти від Міжнародного фонду “Відродження”.
О.С.: Чи можете поділитися своїми думками з приводу того, які стратегічні напрямки Вашої Програми були б важливими у подоланні наслідків фінансової кризи?
Наразі, подальша стратегія обговорюється та затверджується Інститутом Відкритого Суспільства у Нью-Йорку. Як тільки цей процес завершиться – українське суспільство буде повідомлено про нашу оновлену стратегію, що врахувала наші досягнення та де-які прорахунки.
Тим не менше, - готовий висловити свою суб’єктивну думку. На мій погляд, враховуючи ситуацію, що складається в Україні, важливо сконцентрувати зусилля Антикризової гуманітарної програми на досягненні 5 стратегічних завдань:
1. Знизити рівень поглиблення кризи та на її фоні популізму й красномовного мовчання влади шляхом широкої просвіти громадян (в тому числі середнього класу) про реальні причини та наслідки кризи і здійснити правозахист суспільних груп, які найбільше постраждали від кризи (включаючи малий і середній бізнес).
2. Посилити влив ініціатив місцевих громад, спрямованих на подолання соціально-економісчних наслідків кризи шляхом розвитку міжсекторного партнерства (місцеві: влада, бізнес, громадські та благодійні організації, ініціативні групи активістів, ЗМІ).
3. Підвищити рівень якості соціальних послуг громадських і благодійних організацій, спрямованих на найбільш вражені кризою групи громадян (діти, молодь, особи з особливими потребами, малозабезпечені сім’ї та пенсіонери тощо).
4. Вплинути на зниження рівня безробіття, а також на базі ефективних громадських і благодійних організацій створити соціальні підприємства і забезпечити робочими місцями осіб, які втратили або не можуть знайти собі роботу під час кризи.
5. Здійснити профілактику негативних явищ, які виникли у громадах в наслідок кризи (алкоголізм й інші узалежнення, інфекційні хвороби, злочинність, особливо серед дітей і молоді), запобігти подальшому поширенню таких явищ.
О.С.: Чи Ви вже знаєте механізми виконання окреслених Вами завдань?
Так. Більше того, на кожен із цих стратегічних напрямків мною та моїми колегами готується по 2-5 національних проектів. Адже перед тим як оголосити конкурс грантів в межах Антикризової гуманітарної програми Міжнародного фонду “Відродження” ми спочатку вивчаємо та аналізуємо дію кризових явищ на конкретні цільові аудиторії, готуємо план антикризових дій, прогнозуємо результати, визначаємо коло “агентів впливу”, підраховуємо раціональність матеріальних і фінансових витрат. Все це складає основу проектів, які спочатку отримують оцінку Правління МФВ, а по тому доопрацьовуються й направляються до Інституту Відкритого Суспільства (Нью-Йорк). Схвалені спеціальною міжнародною Радою Антикризового Фонду проекти, отримують фінансування і втілюються в Україні.
Процес підготовки нами проектів є відкритим. І ми охоче приймаємо пропозиції громадських і благодійних організацій, а також вітчизняних експертів. Можливість висловлювати такі пропозиції існує через оновлений сайт Міжнародного фонду “Відродження”: www.irf.ua
О.С.: Яку б назву Ви самі дали до щойно проведеного інтерв’ю?
Р.К.: .................. “Дякуючи, Джорджу Соросу”!
Йому нещодавно виповнилося 80 років.( Міжнародному фонду “Відродження” у жовтні 2010 року – виповнюється 20). Саме завдяки цій Людині тисячі громадських і благодійних організацій України змогли надавати допомогу українцям.
Редакція журналу “Вісник благодійництва” вітає ювілярів і бажає багато років життя!