Безкоштовно
Перелік тем.
Мета
На практичних прикладах кейсах вивчити алгоритм створення та запуску відділу фандрейзингу від ідеї до 10000 у.о., в місяць.
Ви дізнаєтеся
1. Для чого потрібен відділ фандрейзингу та які функції він має виконувати?
2. Якою має бути структура відділу фандрейзингу?
3. Як рекрутувати фандрейзерів?
4. Як створити фандрейзинговий план і спланувати фандрейзингову кампанію?
5. Які перші кроки на виконання плану фандрейзингу слід виконати і чому?
6. Як оцінювати фінансові результати під час залучення фінансування?
7. Яких помилок не допускати та чого уникати на початках?
8. Як забезпечити життєздатність відділу фандрейзингу не від проекту до проекту – а постійно.
9. Чому потрібна і якою має бути посадова інструкція фандрейзера?
Фінансова життєздатність – означає припинити турбуватися про залучення фінансування, бо система роботи організації настільки відлагоджена, що кошти приходять без надмірних зусиль і їх вистачає на всю діяльність організації, включно з ринковою оплатою праці персоналу та можливостями накопичувати фінансові резерви.
Ви дізнаєтеся
- Що таке життєздатність, і якою є модель фінансової життєздатності?
- Як правильно розподілити зусилля для досягнення фінансової життєздатності?
- Як організувати роботу працівників і волонтерів, аби залучати ресурси було легко?
- Без чого успішного фандрейзингу не буде?
- Які фандрейзингові інструменти обрати, щоб задовольнити мотиви благодійників, філантропів, меценатів, донорів, спонсорів?
- З чого розпочати створення системи фінансової життєздатності організації?
Ви дізнаєтеся
- Як почати залучення?
- Чому люди дають гроші?
- Як звертатися за грошима і ресурсами?
- Як уникнути прикрих помилок у спілкуванні з фінансовими партнерами?
- Як спланувати залучення фінансування та ресурсів і реалізувати свої найкращі добрі справи?
Без відповіді на запитання: «Чому люди дають гроші?» ─ марно сподіватися на залучення фінансування від благодійників, філантропів, меценатів, донорів і спонсорів.
Так само, як марно чекати доброго лікування від лікаря без встановлення точного діагнозу та визначення інструментів для ефективного лікування пацієнта.
Мотиви спонукають людей до вчинків, визначають їх поведінку та логіку прийняття рішень.
Щоб розібратися у мотивах благодійництва і підібрати відповідні інструменти залучення ресурсів (фандрейзингу), нам потрібно всього півтори години.
Якщо ви представник громадської, благодійної, політичної, релігійної, освітньої, культурно-мистецької, медичної, медійної організації, рекламного чи PR-агентства, соціальної установи, кооперативу чи соціального підприємства – ви залишитеся задоволеними від нашого віртуального спілкування.
Ви дізнаєтеся
- Чому люди відмовляються фінансово підтримувати наші організації?
- Якими 5 групами мотивів люди користуються у наданні своїх фінансових внесків нашим організаціям?
- Як визначати мотиви за 1 хвилину спілкування з потенційними фінансовими партнерами?
- Якими інструментами фандрейзингу користуватися, щоб задовільнити мотиви та отримати стільки фінансової і матеріально-технічної підтримки, скільки потребує наша організація (і ще більше)?
- Якими заходами можемо вдосконалити систему вивчення мотивів благодійництва та створити власну базу даних наших довгострокових фінансових партнерів?
Опис відсутній.
Ви дізнаєтеся
1. Скільки коштує дешевий фандрейзингу? І чому це є однією із найбільших проблем?
2. Скільки часу, людей і ресурсів нам потрібно для початку збору?
3. Якими інструментами фандрейзингу користуватися, щоб вдовільнити мотиви та отримати стільки фінансової і матеріально-технічної підтримки, СКІЛЬКИ ПОТРЕБУЄ НАША ОРГАНІЗАЦІЯ, для добрих справ, і ще більше?
4. Як посилити миттєвий фандрейзинг за допомогою ефективного інформування?
5. Чому необхідно і як створювати і використовувати бази даних?
6. Чим і як нам зможуть допомогти волонтери? А чим завадити?
7. Яким має бути ефективний план миттєвого залучення фінансування?
ХТО АВТОР КУРСУ?
• Експерт програм міжнародної технічної допомоги,
• Редактор журналу «Вісник благодійництва».
• Відомий тренер для громадських і благодійних організацій.
• Автор 20 книг та 120 статей, навчально-тренінгових курсів.
• Працював у проектах ООН, Альянсі Партнерства Каунтерпарт, Українській освітній програмі ринкових реформ, Програмі «Партнерство за прозоре суспільство» АМР США
