Не відкладай добро на завтра!

ВІД ФІЛАНТРОКАПІТАЛІЗМУ ДО ФІЛАНТРОКРИЗИ

29 січня 2009 року під час чергового саміту в Давосі пройшов другий круглий стіл з питань розвитку благодійності, організований Віктором Пінчуком. Назва круглого столу говорить сама за себе: «Від філантрокапіталізму до філантрокризи». Зрозуміло, що глобальна криза не могла не торкнутися і філантропії, коли активи фондів скорочуються, а кількість людей, що потребують допомоги, збільшується.
(продовження статті читайте на сторінках журналу)

Криза?

Що таке КРИЗА і чому така істерика доноситься до українського суспільства через ЗМІ, більшість з котрих належить найбагатшим українцям, які її (кризи) бояться?
Криза з латинської – означає: „Перелом, переворот, рішуча пора перехідного стану” (Тлумачний словник В.І. Даля).
Тлумачний словник української мови (2003 року видання) твердить, що криза це: „Періодичне перевиробництво товарів, що призводить до різкого загострення всіх суперечностей країни: до скорочення виробництва, розладу кредитних і грошових відносин, банкрутства фірм, масового безробіття і зубожіння мас.”

Декілька слів про державу та благодійництво

Не є великим секретом, що успішний розвиток будь-якої справи багато в чому залежить від того, як держава ставиться до неї. Якщо підтримує, діло буде, а от якщо ні... Xоча, насправді, не все залежить тільки від „так” чи „ні”. Подеколи вирішальною стає відповідь на питання: „Яким чином держава впливає на те чи інше явище?” Все це має безпосереднє відношення до благодійництва. З кожним роком влада усіх рівнів все більше уваги приділяють цій сфері.

До слова, про редакторську політику.

В Україні діють тисячі засобів масової інформації на будь-які смаки й різноманітної тематики. Значна їх частина переважно фінансується за рахунок розміщення реклами. У великій мірі, намагання в усьому бачити зиск призводить до редакторської політики, що робить опис творення добра, винятком.
Іноді, редактори не дозволяють журналістам і репортерам називати благодійників, меценатів, спонсорів, донорів, соціальних інвесторів і соціально відповідальні корпорації трактуючи їх назви як рекламу. А від так, намагаючись (пропонуючи) внести відповідну плату.

Від співредактора.

Фундація імені князів-благодійників Острозьких розпочала видання свого „Вісника” з 1996 року, як інформаційно-правового бюлетеня.
З 2000 року це був журнал, який поширювався для громадських і благодійних організацій, місцевих самоврядувань, закладів культури та освіти й бібліотек.
У 2005 році це видання стало поширюватися ще й на мережу підтримки локальної філантропії, котра створена навколо Фундації імені князів-благодійників Острозьких, яка нині вже 12 рік поспіль здійснює просвіту в галузі благодійництва.